У XII столітті в результаті
взаємодії різноманітних культурних традицій - слов'янської, античної,
близькосхідної, ранньохристиянської, "гібридної" євразійської
- у Чернігівських землях почав розвиватися особливий художній стиль,
що нагадує романський. Найбільш яскравим його зразком є рельєф,
що прикрашав наріжний камінь Борисоглібського собору. Він зображує
Чернігівського Звіра, фантастичну істоту з головою собаки, парою
лап, пташиними крилами і оповитим лозою лускатим тулубом, що закінчується
зміїним або риб'ячим хвостом.
|
|
Згусток
могутнішої міфопоетичної енергетики Чернігівського Звіра не має
собі рівних в усій Східній Європі. Передісторія образу сягає в глибину
тисячоліть. Древні індоєвропейці вірили, що Всесвіт складається
з трьох рівнів: Небес, Землі і Підземного світу. Символом Верху,
посланцями Бога Неба були птахи. Серединний рівень представляла
Богиня Мати-Земля, що символізувала не тільки з життя, але і смерть
і (тому) могла поставати в образі хижого звіра, у тому числі собаки.
Втіленням Низу був змій, що також асоціювався як з родючістю,
багатством, життєвою силою, натхненням, так і з бідою, хворобою,
смертю.
Всі три рівні з'єднувало
Світове Дерево, що росло в центрі Всесвіту, корені якого проникали
в Нижній світ, а крона - у Небеса. Тема Світового Дерева притаманна
практично всім культурам світу, вона чітко просліджується в українських
казках, колядках, у геніальному давньоруському творі "Слові
о полку Игоревім", де поет Боян "розтікався мислію по
древу". У зображенні Чернігівського Звіра Світове Дерево постає
як виноградна лоза. Так образи представників усіх трьох рівнів Всесвіту
зливаються в одну істоту, що втілює Космос як живий організм. Такі
уявлення про Космос, відомі в багатьох міфологічних системах, були
успадковані філософією і залишалися актуальними аж до Новітнього
часу
У літературі білокам'яний
барельєф з Борисоглібського собору називають Симарглом (Семарглом).
Якщо коли-небудь буде доведено, що це дійсно так, то Чернігівський
Звір стане єдиним зображенням того слов'янського бога-пса. На Чернігівського
Звіра надзвичайно схожі різьблені "дракони" соборів, збудованих
у XII в. у Галичі (Україна) Кракові (Польща), Хамерслебені та Кведлинбурзі
(Німеччина). Та Чернігівський Звір утілює не тільки могутність і
силу, але і готовність негайно вступити в битву з Хаосом. У якості
ж символу він стоїть незрівнянно вище традиційних геральдичних тварин,
а пластична краса, промовистість і цілісність образу "неможливого"
Чернігівського Звіра свідчать про єдність та гармонійність світу
наших предків.
|
МІФОПОЕТИЧНИЙ ГЛОСАРІЙ
|
міфопоетичне - таке,
що відноситься до створення міфів. Міфопоетичними можуть бути: епоха,
суспільство, світовідношення, творчість людини .
Космос - цілісна, гармонійна
світобудова, перебуванням у якій насолоджувалися стародавні. Уявлявся
конечним, замкненим, впорядкованим, прекрасним, та пристосованим для
життя людини. Космос оточений Хaосом і часом наражається на небезпеку
бути поглинутим ним. Для врятування космосу епічні та казкові герої
усіх народів здійснюють подвиги.
Не плутати: космос (з маленької літери) - в мовах здебільшого
пострадянських країн це небесні тіла та міжзоряний простір.
Хаос
- на думку стародавніх - першопочаток усього сущого, заповнена порожнеча,
нуль та безкінечність водночас. Інколи поставав світовим чудовиськом,
яке усе породжує і байдуже усе ж пожирає, являє постійну загрозу Космосу,
що знаходиться всередині нього.
Не плутати: хаoс (з маленької літери) - безладдя, розгардіяш.
|
|