ЧЕРНІГІВ, КНЯЖЕ МІСТО УКРАЇНИ
ДЕЩО ПРО МІСТО
ДОМІВКА ДЕЩО ПРО МІСТО ІСТОРІЯ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗВІР МУЗИКА ПАМ'ЯТКИ ПРО САЙТ НА ПАРКАНІ

Чернігів, центр найпівнічнішої області України, роашований на правому березі річки Десна за 140 кілометрів по міжнародній автостраді Одеса-Санкт-Петербург від Києва і за 80 кілометрів по прямій лінії від сумнозвісної Чорнобильської атомної електростанції ім.В.І.Леніна. Площа міста складає більше 78 кв.кілометрів, населення - біля 310 тисяч людей.

Більшість чернігівців (біля 75%) - українці, крім них у місті мешкають росіяни, білоруси, євреї та люди інших національностей. Традиційно Чернігів - православне місто, хоча сьогодні можна говорити про його поліконфесійність. Невелика частка населення - прихильники протестанизму та католицизму, ще менша відноситься до новомодних харизматичних громад, є також іудеї, греко-католики, кришнаїти, буддисти…

В умовах строкатості політичних партій і рухів, що існує сьогодні в Україні і є характерною для країн, що переходять від тоталітарних до демократичних форм правління, чітко визначити політичні симпатії чернігівців досить важко. З певненістю можна сказати лише те, що значна їх частина підтримує комуністів. Тон у таких настроях задають політично небайдужї люди старшого покоління. Історично склалося, що значну частину населення міста складають пенсіонери. Ще з царських часів тут селилися офіцери, що пішли у відставку.

Багато людей похилого віку вірять, що з повернення до планової економіки, наданням російській мові статусу державної і відновленням СРСР -- за що виступають комуністи, вони зможуть купувати хоч і низької якості, але дешеві продукти харчування. В той же час слід відзначити, що в Чернігові діють досить авторитетні організації партій центристського та правоцентристського напрямків.

Клімат місцевости, на якій розташований Чернігів, помірно-континентальний, середня температура січня і липня, найхолоднішого і найтеплішого місяців року, становить, відповідно -7,1°С і +18,7°С. У квітні на річці Десна починається повінь, що завдає чернігівцям чимало клопотів. Найсильнішою була повінь 1970 року, яка завдала місту великої матеріальної шкоди.

Головними галузями промисловості сьогоднішнього Чернігова є легка, хімічна і харчова, активно розвивається складання автомобілів. Після руйнації радянської планової економіки багатьом підприємствам міста не вдається вийти з глибокої кризи. Більш за все постраждав чернігівський аеропорт, який практично бездіє вже багато років. У той же час стабільно розвиваються невеликі підприємства, що спеціалізуються на переробці сільськогосподарської продукції. Значна кількість городян заробляє на життя дрібною торгівлею.

З навчальних закладів варто згадати Чернігівський педагогічний університет ім.Тараса Шевченка, Чернігівський технологічний університет, Чернігівський інститут економіки та управління, Чернігівське музичне училище ім.Левка Ревуцького. Наука представлена перш за все Інститутом сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук, Відкритим акціонерним товариством "Хімтекстильмаш" (проектування машин для виробництва синтетичних волокон) і Чернігівським відділенням Українського геологорозвідувального інституту. В місті є три театри, філармонія, кілька стадіонів.

Чернігів багатий пам'ятками історії та культури. Факт, що говорить сам за себе: в місті збереглася чверть усіх архітектурних пам'яток України домонгольського періоду. В музеях Чернігова зберігаються багаті колекції українських старожитностей і народного живопису. Вигідне географічне розташування міста, сприятливі природні та кліматичні умови створюють гарні можливості для розвитку туризму.


ПРО НАЗВУ МІСТА

Походження назви - Чернігів - точно невідоме. Одні вважають, що цей топонім походить від лісів, які колись оточували місто і були настільки густими, що здаля здавалися чорними. Але у цю версію важко повірити, оскільки в ті часи, про які йдеться, вся Європа була вкрита густими лісами, які зникли з часом у результаті діяльності людинию. -- Є також думка, що місто одержало свою назву від давнього народу Чорні клобуки.

Найромантичніша версія про походження назви міста пов'язана з легендою про князя Чорного, який тут правив у Х столітті, та його дочкою на ім'я Чорна (або Цорна). За легендою, княжна відзначалася незвичайною вродою, любила їздити верхи, полювати, була відмінною лучницею. Чутки про вроду дівчини дійшли до хозарського кагана (князя), котрому князь Чорний платив данину. Каган послав у Чернігів своїх сватів з багатими дарунками. Але горда княжна відмовилася вийти за ворога свого народу.

Каган спробував захопити Чернігів штурмом і заволодіти дівчиною силою, але городяни мужньо відбивали атаку за атакою і хозарам не залишалося нічого іншого, як спробувати взяти місто облогою. Оскільки в ті часи князь Чорний був у сварці з великим київським князем Олегом і чекати на допомогу йому не було звідки, він вирішив прорвати облогу поки людських сил, продовольства та води ще вистачало.

Як тільки князь зі своєю дружиною і народним ополченням вийшов за міські стіни, шайка зрадників увірвалася до кімнати дівчини, що? як твердить легенда? розміщувалася на найвищому поверсі терема, такого ж високого, як старі дуби, що росли навкруги нього. Княжні вдалося уразити кількох нападників, та коли закінчилися стріли, дівчина викинулася з вікна.

Якою б красивою не була легенда, але вона ніяк не пов'язана з назвою міста, тому -- що перша письмова згадка про Чернігів відноситься до 860 року, тобто топонім виник значно раніше подій, що описані у переказі. Дослідники схиляються до висновку, що місто одержало свою назву від імені вождя місцевого племені або першого поселенця на ім'я Черніга або Чернега, тим більше, що таке ім'я зустрічається у споріднених слов'янських народів - поляків і чехів. Непрямим підтвердженням цієї версії служить топонім столиці України: Київ одержав назву від імені свого князя Кия.

 

НА ЗАБОРЕ
© Сергій та Олена Колесник, Олександр Любенко, Свiтлана Кокорiна
2001